Історична довідка

Харківський радіотехнічний коледж бере початок з Харківського індустріально-економічного технікуму який  знаходився за адресою вул.Сумська 40.

21 червня 1941 Харківський індустріально-економічний технікум припинив свою діяльність, в зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни.

2 лютого 1944 Харківський індустріально-економічний технікум відновив свою роботу і входив в систему Народного Комісаріату мінометного озброєння СРСР.

24 грудня 1944 Харківський індустріально-економічний технікум був перейменований в Харківський машинобудівний технікум.

28 грудня 1951 Харківський машинобудівний технікум переданий з Міністерства машинобудування і приладобудування в Міністерство промисловості засобів зв’язку.

У січні 1952 року Харківський машинобудівний технікум переведений на інший профіль підготовки — виробництво радіоапаратури.

29 березня 1952 Харківський машинобудівний технікум був перейменований в Харківський радіотехнічний технікум.

У 1956 році Харківський радіотехнічний технікум переїхав з приміщення розташованого за адресою пер. Воробьйова 8 в будівлю по вул. Сумській 18/20, де в цей час розташовувався Харківський авіаційний технікум.

13 червня 1958 Харківський радіотехнічний технікум був об’єднаний з Харківським авіаційним технікумом на базі останнього і збереженням назви Харківський радіотехнічний технікум.

На початку 70 х років, у зв’язку з швидким розвитком електроніки та обчислювальної техніки, технікум отримав новий напрямок у своєму розвитку. У 1970 році була відкрита спеціальність «Технічне обслуговування та ремонт електронно-обчислювальної техніки», в 1971 році «Програмування для швидкодіючих математичних машин» і «Конструювання і виробництво мікроапаратури».

З 2010 року  Харківський радіотехнічний технікум готує молодших спеціалістів за спеціальностями:

Розробка програмного забезпечення (ПР);

— Обслуговування комп’ютерних систем і мереж (ОТ);

— Конструювання, виробництво і технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв (Р);

— Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях (ОМ);

— Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів (ОВ);

— Конструювання, виробництво і технічне обслуговування виробів електронної техніки (М).

 

З 2016 року, відповідно до наказу МОН, змінено назви спеціальностей на наступні:

 ПР  → Інженерія програмного забезпечення (ПІ);

ОТ Комп’ютерна інженерія (КІ);

Р  → Телекомунікації та радіотехніка (РТ);

ОМ  → Галузеве машинобудування (ТМ);

ОВ  → Прикладна механіка (ПМ);

М  → Електроніка (ЕТ).

У 2019 році технікум змінює назву на «Харківський радіотехнічний коледж»

З 21 липня 2023 року коледж перейменован в «Харківський радіотехнічний фаховий коледж»

Нині це сучасний навчальний заклад зі своїми традиціями та великим творчим потенціалом став справжньою школою навчання, виховання та професійного зростання для майбутніх фахівців. Актуальність підготовки висококваліфікованих спеціалістів підкреслюється наявною необхідністю сучасного соціуму в оновленні матеріально-технічної бази виробництва. Метою Харківського радіотехнічного фахового коледжу є підготовка молодших спеціалістів, які потрібні в умовах сучасних технологій.

Навчальний процес забезпечують понад 90 кваліфікованих викладачів, які мають високий професійний і науково-методичний рівні.

У коледжі впроваджується наскрізна програма виховання та навчання, яка передбачає формування у студентів наукового світогляду, суспільної активності та таких значимих загальнолюдських моральних і етичних рис, як правдивість, працелюбність, гуманність, висока духовність і культура.

Молодші спеціалісти, випускники коледжу, отримуючи свою професію  готові брати участь у виробництві електричного та електронного устаткування; займатися технічним обслуговуванням та ремонтом комп’ютерної техніки; монтажем та установленням контрольно-вимірювальної апаратури та приладів для промисловості; розробкою технологічних процесів та режимів виробництва; розрахунком норм витрат сировини , матеріалів, палива, інструментів, енергії; виробництвом електронних і електромеханічних систем верстатів з числовим програмним управлінням, металорізальних верстатів; системним аналізом; розробкою алгоритмів; створенням програмного забезпечення та використанням стандартного та прикладного програмного забезпечення.